Маленькая ироническая статья реально отображающая события происходившие 21 ноября
Лист В.Януковичу вiд виборця
Шановний Вiкторе Федоровичу!
Пише Вам колишнiй Ваш земляк Юрiй Бакулiн, який ранiше мешкав у Ленiнському район мiста Донецьку по вулицi Клiнiчна, будинок 7, квартира 2.
Три мiсяцi тому я помер. Зараз прописаний на цвинтарi бiля заводу Норд. У принципi, влаштувався непогано.
Сусiди на дiлянцi хорошi, не кривдять. Сестра Зоя приходила двiчi - на 9-й день i на 40-й.
Щоправда, огорожа поганенька, за три мiсяцi фарба облiзла, та квiтiв нiяких на могилi не посадили - не сезон.
Але на Паску, думаю, все владнається. Зойка, може, i пам'ятник який поставить.
Хоча Марiя Василiвна, що через могилу вiд мене лежить, вже другий рiк без пам'ятника.
Вчителькою вона була, українську мову i лiтературу викладала. Так от, другий рiк, каже, без пам'ятника.
Звикла, не скаржиться.
А пишу я Вам цього листа, щоб запевнити, що всi ми, донецькi небiжчики, в першому турi президентських виборiв одностайно голосували за Вас.
Лише Колька з сусiднього захоронення, що того року на мотоциклi розбився, не хотiв.
Каже, брат у нього в мiлiцiї працює, тому голосувати за колишнього зека йому не годиться. Але потiм вiн проголосував.
Тiльки в рiзних мiсцях.
Особисто я голосував за Вас на виборчiй дiльницi 10 виборчого округу 45 у Ленiнському районi Донецька.
Спочатку проблема виникла. Ми, небiжчики, як ви знаєте, до третiх пiвнiв маємо вже по могилах лежати.
А виборчi дiльницi вiдкриваються лише о 8 ранку. Але потiм нам розповiли, що генеральний прокурор України Г-н Васильєв, який за законами наглядає, знається з нечистою силою, про все домовився.
Отже на восьму ранку я вже був на виборчiй дiльницi.
Проголосував я, як належить - в корiнцi розписався, до кабiнки зайшов, хрестик напроти Вашого прiзвища поставив, в урну бюлетень укинув. Спочатку боявся бюлетень зiпсувати, але потiм мене у виборчiй комiсiї заспокоїли - у них таких бюлетенiв для небiжчикiв надруковано немiряно. Отже якщо якийсь зiпсую - новий можуть видати. Але все вийшло з першого разу.
Зiбрався я вже, було, йти, як у дверях зi своєю живою сестрою мало не зiткнувся.
Зойка теж прийшла громадянський обов'язок вiддати.
Хоча краще б вона сусiду стольник повернула, який на мої похорони позичила.
Я, щоб сестру не лякати, спочатку хотiв у порожню кабiнку заховатися, але звiдти мене ввiчливо попросили.
Тодi я до спостерiгачiв прилаштувався, лицем до вiкна вiдвернувся, а сам одним оком на Зойку дивлюся.
Пiдiйшла Зойка до столу, щоб у вiдомостi розписатися, дивиться - а поряд з її прiзвищем моє записано, пiдпис мiй стоїть.
Ну, баби вони, Вiкторе Федоровичу, самi знаєте, дурепи. Зойка як зойкне: Що ж це ви, гаспiди, робите, брат мiй вже три мiсяцi як в могилi, я сама в мiлiцiю, в ЖЕК ходила його виписувати , ну таке iнше. Її хотiли спочатку з дiльницi виставити, щоб голосувати за Вас не заважала. А потiм спостерiгачi до неї пiдiшли пояснили, що Ви, Вiкторе Федоровичу, як людина релiгiйна, одержали вiд донецького митрополита ларiона благословення на те, щоб пiдтримкою померлих спiвгромадян на виборах заручитися.
А щоб зовсiм Зойку заспокоїти, у виборчiй комiсiї й фотографiю в старiй газетi "Ракурс" показали, де Ви з ларiоном в ресторан Африка разом заходите. Вiд фотографiї Зойка справдi заспокоїлася, бо з будь-ким батюшка очi заливати, мабуть, не стане.
Тож вона теж за Вас проголосувала.
А Трохим Петрович, що праворуч вiд мене пiд таким чорним пам'ятником, так той навiть до Марiуполя на вибори мотався.
Вiн майже все життя в Марiуполi прожив, а за рiк до смертi син його до себе у Донецьк забрав. Тут вiн вiд iнсульту i помер.
Так Трохим Петрович розказував, що вiн за Вас у двох мiсцях проголосував.
На цьому закiнчую листа.
На все добре!
Вiд усiх мерцiв Вам велике спасибі! Вашими зусиллями, нас стане ще більше - усі 52 мільйони!
З повагою,
Юрій Бакулін.
), так вот она говорила про то, что в тех апельсинах, что раздают на улице, вколоты какие-то вещества нехорошие американцами 
и знаете, народ хавал в Донецке. Мне жалко народ. Они находятся в информационной изоляции. У каждого своя правда, но у народа всегда должна быть альтернативная информация той, что подают. И к чему бы я это 
А памятника кому? Я не читал всю тему.
:
( Да, мы всегда были лакомым куском, и не просто страной богатой сахарным буряком. Это очевидно и доказательств этому более чем. Взять хотя бы искусственный голод 33 года, когда из Украины вывозили зерно, чтобы утопить или сжечь в России! Чтобы искоренить нас как нацию. Вспомните Гоголя, в его произведениях Украина всегда упоминалась, как Малороссия... Очень грустно, что те люди, которые сидят в теплых койках где-то в Москве, в Питере позволяют себе так легко решать нашу судьбу. Говорить про американские валенки прочую муть... Дело не в кандидате, а в том, что Нужно Вам, чтобы нашим президентом был удобный для Вас человек, чтобы можно было из нас веревки вить, чтобы можно было варить в нашем государстве свою кашу.
