KISA Ванская
Ассоциация критиков
Зоре моя
Отдаю дань своему родному языку, то есть, моій украінській мові
______________________________
Місяць блищав в вишині. Це смішно, але я б не назвала його місяцем, зараз. Я бачила, окрім маленькоі кайми місячного світла, ще й іншу частину... Увесь диск ніби лежав на прозорих хмарках, це виглядало моторошно, але я не боялася... Я вже звикла, що часто бачу щось незвичайне...
Щось м'яке торкнулося моіх ніг и голосно замуркотіло. Тоді я нахилилася і взяла на руки своє кошеня, воно зажмурило оченята і спробувало звернутися калачиком.
Серед чорного пушку на шийці кошеняти виблискувала маленька медалька у формі зірки.
- Зіронька моя, хто сказав, що чорне не вміє світитися? - спитала я в кошеняти, але він відповів лише муркотінням.
У небі блідо світив місяць, схожий на кулон якоісь небесноі феі, а на моіх руках світилася маленька чорна зірочка, яку не бачив ніхто, окрім мене...
Отдаю дань своему родному языку, то есть, моій украінській мові
______________________________
Місяць блищав в вишині. Це смішно, але я б не назвала його місяцем, зараз. Я бачила, окрім маленькоі кайми місячного світла, ще й іншу частину... Увесь диск ніби лежав на прозорих хмарках, це виглядало моторошно, але я не боялася... Я вже звикла, що часто бачу щось незвичайне...
Щось м'яке торкнулося моіх ніг и голосно замуркотіло. Тоді я нахилилася і взяла на руки своє кошеня, воно зажмурило оченята і спробувало звернутися калачиком.
Серед чорного пушку на шийці кошеняти виблискувала маленька медалька у формі зірки.
- Зіронька моя, хто сказав, що чорне не вміє світитися? - спитала я в кошеняти, але він відповів лише муркотінням.
У небі блідо світив місяць, схожий на кулон якоісь небесноі феі, а на моіх руках світилася маленька чорна зірочка, яку не бачив ніхто, окрім мене...